Емоційне вигорання

Якщо ви постійно почуваєтеся втомленим і фізично, і морально, раптом втратили інтерес до улюблених занять, стали дратівливим і злим, а все навколо втратило сенс — все це може бути симптомами емоційного вигорання.

Навіть найкраща у світі робота, яку ви дуже любите, може призвести до вигорання. Чим наполегливіше ви працюєте і чим більш мотивовані на успіх, тим швидше доведете себе до зриву. Тому що всі ми – звичайні люди. Нам потрібен сон, їжа і відпочинок, а безперервне навантаження вбиває нас.

Робота типу «людина-людина» дуже виснажлива. Такі працівники особливо ризикують отримати емоційне вигорання. Необхідність постійно бути на зв'язку, вислуховувати інших і говорити самому, стежити за важливими новинами, давати вказівки підлеглим або навпаки виконувати доручення керівництва, намагатися виправдати чиїсь очікування, переплюнути конкурентів, продемонструвати хороші показники — все це призводить до того, що в якийсь момент у людини просто "сідають батарейки".

Емоційне вигорання — не така річ, яка мине сама собою. Відновлення настільки ж повільне та болюче, як і процес, яким воно було спровоковане. Головне – вчасно реагувати на сигнали, які посилає наш організм та піклуватися про себе.

 

 Релаксація для дітей удома, щоб зменшити стрес і тривожність

Джерело:UnicefUkraine

 

 

 

Що таке піклування про себе?

Це те, на що ми виділяємо час, те, що ми робимо усвідомлено й зважено, те, що дає нам енергію. Піклування про себе - це свідомий вибір.

Пропонуємо до уваги техніку «5 запитань собі»

Дуже добре буде виділити трохи часу і прописати відповіді на усі запитання. Це сприятиме усвідомленню інформації і дозволить побачити картину в цілому. Якщо будуть виникати додаткові запитання – записуйте і їх та шукайте відповіді.

Що мені не приносить задоволення?

Складіть перелік того, що вам не подобається і чого ви не маєте бажання робити. Наприклад, не відповідайте на електронні листи та дзвінки після восьмої вечора, не погоджуйтесь на відвідини заходів, на які вам не хочеться йти, не вживайте їжу, яка здається вам не смачною.

Чи достатньо я сплю?

Визначте скільки часу вам потрібно для повноцінного сну. Що заважає спати стільки, скільки потрібно? Що ви можете зробити аби відновити баланс?

Коли в останнє я був у лікаря?

Хворобу легше попередити, ніж вилікувати. Навіть, якщо немає скарг, варто раз на рік відвідувати лікарів. Відчуття того, що все в порядку додасть сил на нові звершення.

За що я сьогодні вдячний?

Заведіть собі звичку перед сном подякувати собі щонайменше за три речі. Намагайтесь збільшувати цей перелік і доповнювати щодня. Згадуйте найменші дрібниці. Наприклад, за политі квіти, домовленість із дитиною про самостійне виконання домашнього завдання з математики, за прогулянку із собакою не 15 хвилин, а 25. Важливо помічати не тільки успіхи, а й помилки та кроки щодо їх подолання.

Чи можу я бути не ідеальним?

Дуже часто наші внутрішні перфекціоніст та відмінник вимагають майже неможливі речі: встигнути все і зробити це ідеально. Дозвольте собі думку, що посуд іноді може лишатись не вимитим, вечеря може бути не з трьох страв, а з однієї, речі у шафі можуть лежати не за кольором. Проте ви за цей час зробите собі манікюр, вип’єте смачного чаю, поспостерігаєте за природою за вікном.

І наостанок.

Турбота про себе це не лише додаткове тістечко та гаряча ванна. Це те, що наповнює, відновлює, надихає. Це не коли ми намагаємось «виправити себе», а коли задовольняємо потреби.

 Online зустріч: битва за камеру

В умовах карантину ми багато часу проводимо в онлайн-спілкуванні. Важко сказати, хто страждає більше – викладачі, яким потрібно втричі більше часу приділяти для створення цікавих занять, чи школярі/студенти, які тепер екран телефону/комп’ютера бачать частіше, ніж обличчя живих людей.

Як ви почуваєтесь, коли необхідно провести онлайн-зустріч (заняття, урок, тощо)?

«Хвилююсь, оскільки готуватися доводиться більше ніж зазвичай, адаптувати вправи, форми роботи, враховувати як можливі негаразди технічного характеру, так і відсутність контакту з аудиторією».

«Хвилювання, занепокоєння через техніку, через те, чи зможу я донести через монітор те, яку мету я ставлю перед собою, чи зможу бути в контакті з усіма?»

Як ви почуваєтесь, коли більшість учасників з вимкненими камерами?

«Відчуття, що те, що я кажу - неважливе для дітей»

«Некомфортно. Відчуття, що розмовляєш сам із собою перед монітором. Бракує зворотного зв'язку.»

«Почуваю себе спокійно, але прошу увімкнути камери, бо хочеться бачити емоції та реакції під час спілкування.»

«Почуваєшся не дуже впевнено, коли не бачиш за чорним екраном, ширмою з ким ти розмовляєш. А ще коли учасники підписані незрозумілими абревіатурами або псевдонімами.»

Чи важливо для вас чути/бачити/читати зворотній зв’язок від аудиторії? Який формат для вас більш бажаний?

«Так, важливо. Все, що ми робимо, має бути комусь потрібним. Якщо людина тривалий час не отримує зворотного зв'язку, це виснажує, призводить до втрати орієнтирів та відчуття відсутності сенсу, а відтак веде до вигорання.»

«Зворотній зв'язок дуже важливий. Без нього не відчуваю єднання з аудиторією. Зв'язок через чат не завжди комфортний. Треба зупинятися. Якщо паралельно, то не завжди встигаю читати, відволікаюсь. Краще, коли дають відповіді вмикаючи мікрофони.»

«Для мене важливі всі три формати: хочу чути, бачити, читати. Мої учні часто вітаються зі мною у чаті і це дуже приємно. Надихає на подальше спілкування.»

Разом з колегами ми розробили пропозиції щодо покращення якості спілкування у форматі онлайн.

Підготовка

Онлайн заняття чи семінар це аналог звичайного уроку/ зустрічі. Вам же раніше не спадало на думку прийти до навчального закладу у піжамі? Тож і до онлайн зустрічі потрібно готуватися як до звичайної робочої: причепуритися, приборкати волосся, підготувати чистий одяг, що відповідає формату спілкування. За потреби жінкам можна зробити легкий макіяж (це додасть впевненості у собі).

Картинка

Подбайте про задній фон. Під час відеоконференції учасники волею-неволею будуть розглядати все, що знаходиться поза вами. Краще коли там відсутня велика кількість деталей – це відволікає.

Відео

Спікеру дуже важливо бачити свою аудиторію. Це дає підтримку та можливість за потреби скорегувати деякі моменти.

Якщо у вас проблема з ввімкненням відео, варто завчасно попередити про це і активно працювати в чаті. Аби у інших не було відчуття, що за ними підглядають.

Залучення

Якщо ви берете участь у семінарі, лекції, тренінгу – такі види діяльності передбачають активну участь. Особливо, якщо на цьому зауважує спікер. Не варто брати участь для «галочки». Адже спікер готується до зустрічі і розраховує на кожного.

Якщо ви організовуєте захід з активностями – варто це зробити окремим пунктом умови участі і наголосити на цьому на самому початку зустрічі.

Пам’ятайте! Всім важливо бути почутими та прийнятими. Тож нумо піклуватися один про одного, допомагати та покращувати якість життя разом

 Мистецтво миру. Простими словами про те, як працює ненасильницьке спілкування

Під час конфліктів у сім’ї, з друзями чи на роботі ми схильні узагальнювати та оцінювати іншу сторону. Це відразу викликає опір і захист у відповідь, і вас просто перестають чути. Ненасильницьке спілкування пропонує інший спосіб донесення своєї думки: не оцінювати, а говорити про факти, особисті почуття й потреби, висловлювати прохання замість вимоги. Як це працює на практиці?