Зі святом, з Днем вишиванки! Українські традиції – одні з найкрасивіших у світі. І в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всьому. Одягайте свої вишиванки та нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!

 

                У сучасному світі мир – найбільша цінність та мрія кожного з нас. З учнями 1 класів на психологічній хвилинці практичний психолог ліцею говорили про мир,  який асоціюється з добротою, свободою, щасливим дитинством, життям без війни, дружбою, дружною сім’єю, квітучою землею, можливістю спокійно навчатися та працювати, впевненістю у завтрашньому дні. На «Долоньках миру» учні 1 класів малювали океан, море, річку, бо знають, що вода має цілющу силу спокою, квіти – це символ життя та початок весни, будиночок, де можна сховатися від небезпеки, веселку – символ миру, сердечка- символ любові та прапор України, вишиванку, голуба миру,  які асоціюють Україну. А на останок з учнями виконали магічні дії, щоб суперсила  з малюнка передалася кожному виконавцю роботи.

 

ЯК ПЕРЕЖИТИ ГОРЕ ТА ВТРАТУ – ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ

Група волонтерів-психологів, що реалізує проєкти для дітей і дорослих, продовжує надавати рекомендації для підтримки психічного здоров’я українців.

Наразі вкрай важливо дбати про власне фізичне та ментальне здоров'я. Як зазначають психологи, у такий час не варто говорити, що треба бути сильними та триматися, варто дозволити собі відчути емоції, з якими супроводжуються зміни.

У пригніченому стані важко відпустити втрату, особливо якщо почуття не прожиті. Не забороняйте собі сумувати, душевні рани не затягуються у такий спосіб. Що можна зробити?

• Визнайте горе

Стримане горе нагадує про себе та позбавляє можливості спокійно насолоджуватися життям. Якщо не давати йому вийти назовні – тривожність, депресія чи залежності неминучі. 

• Дайте собі час

Горе не підпорядковується розкладу. Залежно від тяжкості втрати, воно може затягуватися. Біль інколи вщухає та наростає, а емоції, що здавалися пройденими, знову повертаються. Звертайте увагу на власні почуття, це допоможе зрозуміти ситуацію та прожити досвід.

• Співчувайте собі

Втрата, обтяжена виною чи жалем, повільно підточує наше «Я» та змушує соромитися подій, яких не змінити. Не бійтеся простити себе за все, на що не мали впливу. Це допоможе повернути втрачену цілісність.

• Спілкуйтеся з людьми

Якщо нас бачать, чують і приймають ті, хто пережив подібне, ми можемо прийняти себе. У тяжку мить втрати важливо спілкуватися з людьми у орієнтованих на вихід зі стану горя групах, адже це допомагає відчути підтримку оточуючих. Зближення з іншими та приналежність до соціуму відновлює душевну рівновагу.

• Зрозумійте, що ви змінилися

Втрата залишає незабутній слід у нашій душі – нічого не буде так, як було раніше. Ми можемо тільки змиритися з горем і втратою, що цілком природно. Дозвольте собі рухатися далі.

Шукайте легкі та корисні поради з питань безпеки та психології, а також цікаві факти та спостереження в Телеграм-каналі «Подбай про себе».

 

            Протягом тижня учні 5 класів разом з практичним психологом ліцею Березюк Тетяною, створювали індивідуальний та неповторний сімейний щит, який є оберегом та символом захисту. Діти згадали про традиції своїх родин, розповіли  про сильні якості кожного члена сім’ї та про допомогу тим, хто потрапив в скрутне становище, висловили свої почуття з цього приводу.  Самостійно прийшли до висновку, що саме таким чином об’єднуються не тільки родини, але й наша Україна. 

 Команда МОН продовжує поширювати поради для дітей, які стануть корисними під час воєнного стану.

«Ніколи не лінуйся робити добро. Намагайся бути веселим, радісним, чемним і слухняним. Навчатися, розвиватися та зростати добрим українцем – це той фронт, який ти оберігаєш», – говорить волонтер у межах інформаційного коміксу bit.ly/34BOkPq.

#ПорадиВолонтера

 Сльози... звільняють та знеболюють. 

Сльози - це природній "опіум" для полегшення болю.

Звісно, не хочеться про погане, але багато хто з людей сьогодні звертається по допомогу - плаче. Плачуть сильні, відважні, слабкі, дорослі та діти.

Омо Домінанта"ОМО Домінанта"-Дніпропетровський обласний НМЦ ПП і СР

Турбота про дитину неможлива без турботи про дорослих, які з нею поряд. Саме від психологічного стану дорослих людей, їхньої ресурсності, залежить стан дитини (власної чи учнів та вихованців). Група волонтерів-психологів, що реалізує проєкти для дітей, створила телеграм-канал “Подбай про себе”, метою якого є підтримання психічного здоров’я українців.

Щодня тут публікують максимально легкі та користі поради з питань безпеки, психології, цікаві факти та спостереження.

У коментарях учасники можуть спілкуватися з адміністраторами каналу – фаховими психологами. Експерти, які створюють матеріали для проєкту «Подбай про себе», наголошують, що відчувати страх – нормально, адже це природне почуття.

Страх має різні прояви інтенсивності:

• Тривога – тривалий невиразний страх щодо майбутніх подій. Вона виникає, коли ще немає реальної небезпеки, але її чекаєш, хоча і не знаєш, як впоратись із загрозою.
• Занепокоєння. У цьому стані емоційно відчувається логічний перебір майбутніх негативних варіантів розвитку подій та варіантів, як можна з ними впоратися.
• Переляк – раптовий страх від несподіваного подразника. Як зазначають фахівці, кожен українець відчув його в момент, коли вперше почув вибухи від ворожого вторгнення. У деяких стан переляку перейшов у паніку.
• Паніка – короткочасний і дуже сильно виражений страх, який виникає у хвилину небезпеки, супроводжується вираженими фізіологічними та поведінковими проявами. У стані паніки людина, як правило, майже або зовсім не контролює поведінку і думки.
• Фобія – сильно виражений нав’язливий страх, який загострюється в певних ситуаціях і не піддається логічному поясненню. В результаті розвитку фобії, людина починає боятися і, відповідно, уникати певні об’єкти, діяльність або ситуації.

Складніше впоратися зі страхами. Деякі з них, як кажуть фахівці, минуть після війни. З деякими потрібно працювати із психологом.

Попри складнощі пам’ятаймо, що треба радіти й жити далі, аби мати сили дбати про себе, рідних, друзів та знайомих.

 Психологи набирають групи підтримки підлітків та молоді. Робота в групах буде відбуватися по програмі "Діти і війна" в рамках проєкту МОН та ЮНІСЕФ "Поруч". Пізніше плануються також групи підтримки для батьків.

Про проєкт докладніше можна подивитись на сайті: poruch.me

 

        На психологічному занятті з учнями 3 класів психолог ліцею, Тетяна Березюк,  створювали «Дерево Віри».

        Дерево в психології асоціюється як символ людини. Розпочинали малювати з коріння - це наша родина. Наше коріння - це сила нашого роду, його підтримка і захист. Стовбур дерева - це наше сьогодення, що приносить задоволення ( їсти цукерки, гратися з домашнім улюбленцем, грати в комп’ютерні ігри, пити смачні напої, прогулюватись, коли це можливо). А на кроні дерева малювали наше світле майбутнє, наші мрії у листочках чи плодах. І кожна дитина  мріє  про мир в нашій країні, про те щоб обійняти рідних, які зараз далеко, оберігають кордони та цілісність нашої держави, не забули і про маленькі бажання на день народження.

 

 Ідея постеру - роз’яснення як діяти, щоб зрозуміти свій власний психологічний стан і визначити алгоритм подальших дій для адекватного реагування на ситуацію.

 

"Я сумую за домівкою. Що робити?"

Не звинувачуйте себе ні в чому. Під час війни будь-які прийняті вами рішення про безпеку вас та вашої сім'ї, є правильними.

Намагайтеся, підтримувати спілкування з іншими людьми.

Фокусуйтесь на позитивних спогадах, які є для вас підтримкою.

Якщо відслідковуєте, що ви застрягли на якійсь думці, переключіть себе на просту побутову дію (помийте посуд, пройдіться, зваріть кави тощо).

Відслідковуйте негативні думки та виділіть собі час на них (техніка «Будильник»: я подумаю про це з 10.00 до 11.00, в інший час буду вiльним/вільною вiд цих думок).

Дайте собі можливість прожити емоції - спогади про дiм, роботу, близьких, які залишись, можуть викликати сум, тривогу, страх - дозволяйте собі ці почуття.

Вiдслідковуйте власне дихання: там де ви завмираете - якщо ви затамували дихання або воно поверхневе - покладіть одну руку на живіт, іншу на плече та почніть дихати животом, таким чином, щоб рука, яка лежить на животі, почала підніматися.

Реагуйте на свої базові потреби та намагайтеся їх задовольняти.

Спогади про дім та бажання повернутись, побачити близьких людей, можуть викликати наступні тілесні peaкцiï: тремор, труднощі із засинанням, прискорене серцебиття, спазми тощо. При цьому можна, якщо тремор - підсилити тремтіння (пострибати, потрусити руками тощо), якщо морозить - накритися ковдрою, якщо труднощі із засинанням - за дві години вимкнути перегляд новин, відслідковувати дихання, обійняти близьких, якi поруч.

Вiдслідковуйте негативні поведінкові реакції, наприклад, бажання дистанціюватися від усіх та ізолюватися; напади самоагресії; вживання алкоголю, думки на кшталт "Нічого не має більше сенсу", "Мене більше нічого не цікавить, я нічого не хочу робити", "Я не зможу знайти роботу" тощо. Формуйте нові ритуали та нові сенси (наприклад, долучайтеся до волонтерства, гуртуйтеся з однодумцями тощо).

Обмежте перегляд новин, безперервне читання соціальних мереж. Виділіть час для новин та споживайте їх тільки з перевірених джерел.

Виконуйте фізичні вправи, гуляйте.

Якщо ви відчуваєте, вам важко впоратись самостійно, вкрай важливо звернутись за професійною психологічною допомогою.

Бережіть себе та близьких

#Malteser_International