понеділок, 14 лютого 2022 р.

 

З 07.02.2022 року по 11.02.2022 року практичний психолог закладу, Березюк Тетяна, долучилася до інформаційного марафону  «Дбаємо про фізичне здоров’я та психологічний імунітет».

Протягом тижня учні початкової школи знайомилися з основними базовими емоціями за допомогою фрагменту мультфільму "Головоломка".

Під час гри "Впізнай емоцію" здобувачі освіти вчилися аналізувати  свій емоційний стан та спостерігати за емоціями та почуттями однокласників. Використовуючи елементи арт- терапевтичних вправ, таких як "Мандала", вміло застосовували різноманіття кольорів для передачі своїх емоцій.

Тренувалися навичкам самоконтролю та приборкували  негативні емоції різноманітними психологічними  вправами. За допомогою вправи "Я не в дусі" розфарбовували свої емоції  в темні кольори та усвідомили їх  вплив на нашу поведінку та настрій.

Дітей зацікавив зміст притчі "Як світ ставиться до людини" та прийшли до висновку, що все, що відбувається навколо нас – всього лише віддзеркалення наших власних думок, почуттів, бажань, вчинків.  Завершили заняття на позитивній ноті  переглядаючи фрагмент мультфільму "Крихітка Єнот" та подарували посмішки усім присутнім.










































четвер, 10 лютого 2022 р.


 ЩО РОБИТИ, ЩОБ ЗБЕРЕГТИ ЕНЕРГІЮ ТА ЗАЛИШАТИСЯ МОТИВОВАНИМ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

*Обладнайте комфортний робочий простір –
щоб менше відволікатися, варто створити у себе в оселі “офісний куточок”, умови якого будуть максимально наближеними до робочих. Перш за все – робочий стіл, де не має бути зайвих предметів. Також впорядкуйте все, що вам необхідно для проведення онлайн заходів. Намагайтесь дотримувутися такого ж робочого розкладу, як зазвичай. Зробіть так, щоб розділити роботу та особисте життя. Нагадайте своїм близьким, що ви зараз хоч і вдома – але ж на роботі. Подумайте про придбання навушників, які мінімізують зовнішні шуми, так як це знижує рівень стресу.


*Не бійтеся помилятися і не встигати.
Гнучкість – це важлива особливість дистанційної роботи, від несподіваних відключень електроенергії чи інтернету чи нескінченного ремонту у сусідній квартирі ніхто не застрахований. Ми маємо розуміти, що життя триває. І технічні збої теж. Змінити платформу для відеоконференції, поки всім не буде чути добре, перенести дзвінки у графіку – це нормально.


*Самоорганізуйте свій робочий день.
Перше, до чого потрібно звикнути при дистанційній роботі – тепер навколо вас немає колег і начальства. Ніхто не стоїть над вами, не змушує працювати швидше (більше, активніше). Ви спокійно можете відкрити Youtube і подивитися ролик, сходити на кухню перекусити, полежати на дивані… І все це в робочий час. За цієї причини дуже важливо скласти собі розклад. Розпишіть всі свої завдання, виділіть час на обід, кілька хвилин кожну годину на перерву. І обов’язково дотримуйтесь розробленого графіка.


*Пригадайте “Закон Парето”:

80% результату ми досягаємо за 20% часу, витраченого на його досягнення. Тобто у 8-годинний робочий день ми максимально продуктивні лише півтори години. Практика доводить, що за умови чіткої організації робочого простору та ефективного відпочинку нам достатньо 2 цикли по 2 години з годинною перервою, щоб відчувати продуктивність роботи в домашніх умовах. Також, з точки зору психофізіології однієї тривалої перерви може бути достатньо. Але невеликі 10-хвилинні перерви щогодини, спрямовані на покращення тонусу м’язів, релаксацію очей, випита склянка води можуть значно покращити нашу продуктивність.


*Робіть фізичні вправи
10-хвилинна перерва саме на розминку зарядить вас ендрофінами, які підтримують стресостійкість і тонус, вбереже від ускладнень здоров’я, особливо під час карантину, коли руху й так замало.


*Не намагайтеся зробити все і одразу.
Згідно з однією з ключових стратегій тайм-менеджменту – технікою Pomodoro – найефективнішими відрізками роботи і відпочинку (особливо якщо ви працюєте вдома, де багато відволікаючих чинників) є відрізки 25 і 5 хвилин. Восьмигодинний робочий день ділиться на 14 таких відрізків. Головна ідея полягає в тому, що будь-який відволікаючий фактор може почекати до 5-хвилинної перерви на відпочинок.


*Відзначайте прогрес –
пригальмуйте й озирніться назад, оцінивши роботу, яку вже виконали, та її важливість для ключової мети. Похваліть себе. Тренуйте мислення, увагу, уяву, пам’ять – чим більше розвинуті у вас ці когнітивні функції, тим краще ви володієте собою. Відповідно, процес самомотивації буде проходити легше.


*Мінімізуйте вплив відволікаючих факторів.

Постійне оновлення стрічки новин створює ілюзію контролю над ситуацією. Так ми знижуємо рівень тривожності, вважаючи- “знаємо – значить контролюємо”. Але це не більше, ніж ілюзія. Ми здатні управляти лише власною поведінкою та реакціями на ситуацію. Крім того, погані новини зранку можуть вплинути на наш настрій та уповільнити процес входження в робочий ритм. З позицій продуктивності, найкращий час для ознайомлення з новинами – не раніше, ніж через годину після завершення роботи, і не пізніше, ніж за 2 години до сну.

автор:
засновник проєкту “Ми Разом Вдома”​
Світлана Безпала

понеділок, 7 лютого 2022 р.

 Усвідомлення того, що ваша дитина може бути або є кібербулером, швидше за все, викличе багато почуттів.

Ви можете почуватися спустошеними, злими, збентеженими, зрадженими, винними або відчувати інші емоції. Та в такій ситуації варто тримати свої реакції та почуття під контролем, щоб під час розмови з дитиною ви могли зосередитися на її діях, мотивації та потребах, а не на своїх.


пʼятницю, 4 лютого 2022 р.

 


                       ТРОЛІНГ В СОЦМЕРЕЖАХ. 

ЯКИМ ТРьоМ ПРАВИЛАМ ВАРТО НАВЧИТИ СВОЮ ДИТИНУ.

    Масовий тролінг в соцмережах має безліч форм: принизливі фотографії та відео, образливі записи, загрози, шантаж, переслідування або бойкот. Можливість анонімно і безкарно травити іноді навіть незнайому людину розв’язала руки тим, хто в реальному житті, можливо, не ризикнув би проявляти агресію.
    Найбільше від Кібербулінгу страждають діти 9-12 років. Підлітки старшого віку переживають через агресію менше – 64% опитаних заявляє, що відразу справляються з неприємною ситуацією. Потенційно стати жертвою онлайн-цькування може будь-хто, але є і характерні риси, які допомагають розпізнати дитини, який знаходиться в зоні ризику.
    Дітей просто не вчать правилам спілкування в Мережі,
Проблема посилюється тим, що підлітки частіше за все не розповідають про неприємний онлайн-досвіді дорослим.
    Міжнародне дослідження поведінки дітей в інтернеті і встановила, що більше половини неповнолітніх користувачів (58%) приховують від батьків, чим займаються в Мережі.
    Як же бути? Та чому варто навчити дитину для її безпеки.
Перший крок – поясніть, звернутися за допомогою до дорослого – це не соромно. Такі речі просто не можна залишати без уваги.
Другий крок, якому потрібно навчити дитину, – зберігати всі докази цькування. Кривдники в будь-який момент можуть видалити свої знущальні коментарі, повідомлення або навіть групу в соціальній мережі. Скріншоти цькування – це, з одного боку, докази при зверненні до правоохоронних органів, з іншого боку – переконливі докази для керівництва школи, якщо цькування пов’язана з однокласниками.
І третій крок – це спільне звернення за допомогою. Дитина, який стає жертвою цькування, повинна знати, що цькування неприпустиме, і бути впевненою в тому, що батьки обов’язково зроблять щось, щоб захистити. Поясніть дитині – що ві завжди захищатимите її.
Якщо проблема цькування в школі піднімалася навіть в старих фільмах (наприклад, «Чучело»), то, про те, що в інтернеті повинні діяти ті ж правила, що і в звичайному житті, мало хто замислювався, а школа не вчила. Знаєте, раніше дітей ще в дитсадку навчали: «не розмовляй з чужими людьми на вулиці», «не сідай до незнайомця в машину», то тепер викликати «Убер» і сісти в машину до незнайомця, якого ніколи в житті не бачила, стало нормою.