Як правильно спілкуватися з людьми з інвалідністю? Які слова не варто вживати та про що слід пам'ятати?

До Міжнародного дня людини з інвалідністю ділимося підказками щодо коректного спілкування з дорослими та дітьми з інвалідністю, а також їхніми батьками.

Найперше, що варто пам'ятати щодо йменування — принцип «людина передусім». Що він означає?

У звертанні, написанні, спілкуванні першим має бути слово «людина». Наприклад:

«людина з інвалідністю» (а не «інвалід»)

«дитина з синдромом Дауна» (а не «даун»)

«людина з аутизмом» (а не «аутист»)

«дитина, що пересувається у кріслі колісному» (а не «колясочник»).

Крім того, принцип «людина перед усім» підкреслює, що інвалідність не визначає людину. Перш за все, перед вами не діагноз, а людина з різноманіттям інтересів, вподобань, власним характером.

«Людина з особливими потребами», «людина з обмеженими можливостями» донедавна вважалися прийнятними іменуваннями, тому ці терміни ще досить часто зустрічаються у комунікаціях. Проте, розуміння інвалідності і відображення його у мові змінюється і прогресує, тому краще відмовитися від цих слів.

Не використовуйте зменшувально-пестливі форми та алегорії, на кшталт «аутятко», «сонячна дитина» — вони принижують гідність людини. Навіть якщо ви самі є людиною або матір'ю/батьком дитини з інвалідністю — користуйтеся принципом «людина передусім», адже і дитина, і оточення відзеркалюють ваше шанобливе ставлення.

Проєкт #CПІЛЬНОСоціальніПослуги впроваджується ЮНІСЕФ та Консорціумом партнерських організацій за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку через Німецький банк розвитку (KfW).

ГО "Соціальна Синергія" Українська мережа за права дитини